шар

-у, ч.

1) чого і без додатка. Однорідна за складом речовина, що суцільною масою вкриває кого-, що-небудь, простягаючись у просторі. || Ряд, пласт однорідної речовини, матеріалу, який розміщується на чомусь або між іншими такими ж. || також зі сл. атмосфера, повітря. Маса повітря, що міститься над поверхнею планети.

••

Озо́новий шар — шар атмосфери на висоті від 10 до 50 км із максимумом концентрації озону на висоті від 20 до 25 км. || Річний наріст стовбура дерева, помітний при поперечному розрізі завдяки кільцю.

2) розм., рідко. Те саме, що верства II 2). || Певне коло людей.

3) перен. Однорідна за якоюсь ознакою частина чого-небудь. || у сполуч. зі сл. лексичний, лексика і т. ін. Однорідна група слів, що мають свої особливості і чимось різняться від інших.

4) геол. Ущільнена чи затверділа маса осадової гірської породи, обмежена двома більш-менш паралельними площинами інших порід. || у сполуч. з ім. вугілля, крейда, лес і т. ін., також з прикм. вугільний, гранітний, газоносний, рудоносний і т. ін. Однорідно-площинна маса породи, що має певний склад або домішки чогось, чим відрізняється від інших.

••

Ме́ртвий шар с. г., рідко — однорідний пласт землі, ґрунту, в якому неможливе органічне життя.

О́рний шар с. г. — верхня, родюча частина ґрунту, яку обробляють під посів.

Родю́чий шар ґру́нту — верхня гумусована частина ґрунту, яка має сприятливі для росту рослин хімічні, фізичні та біологічні властивості.

5) діал. Ряд. || у знач. присл. ша́ром. У ряд.